Десь у Плеромі тихо та огрійно...
Немає конкуренції, війни.
Там пахне портулак і жовте сіно.
Мотається і рветься сонценить...
Сидять вчорашні недруги у колі,
Попихкують, підкашлюють, гудуть.
Не треба амуніції та солі.
Вирішують: у чому ж смерті суть?
Так довго не приходить Мати Божа.
Так гірко, несусвітньо в далині.
Комп зависає... Щит на огорожі.
І ніде наловити щук, линів.
І кожному відкрилося дитяче.
І виходу немає у пітьму.
Плерома набрида – жовтогаряча.
Хоча – нарешті – просторо уму.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Учениями различными и чуждыми не увлекайтесь (Евр.13:9). - В. Навлинский P.S. ( Эта статья была помещена в журнале "Вифания", Сакраменто, США). Предлагаю с некоторой корректировкой.
От редактора журнала "Вифания": "Эта статья - своего рода комментарий на статью "Лжецелители", которая публикуется в нескольких номерах, и "Луч последний за горами" из № 47, стр. 90.
