Серпнево загорівся гладіолус.
Велично-гордо дивиться на світ.
Притишили пташки в садочку голос.
Русяві пасма у смарагди віт
Вплітає ніжно сонце на світанку.
О серпень!.. Композитор і поет.
Самотній силует... Стара альтанка.
То – я ще нині з літом tet-a-tet.
Поезія в душі... Чарує всоте
Цих юних айстр прекрасна акварель.
І пише серце, пише знову ноти,
І хвилями, що падають зі скель,
Натхнення заливає світлий ранок.
І в моцартівській легкості летить
Та музика - прекрасна, мов світанок:
Ще все живе, ще світиться, тремтить.
Ще ризи не вдягнули хризантеми,
Листочки не падуть ще долілиць,
Немає ще одвічної дилеми:
Чи впасти на коліна, впасти ниць,
Наслухавшись ліричного сопрано
Осінніх елегійно-чистих плес?
Чи осені, співаючи осанну,
Вознестись до зажурених небес?
Ще золото не викуплене в сонця,
Ще смуток відторгається й печаль,
Ще ангел літа з правом охоронця
Не підпускає осінь з-за плеча...
А гордий гладіолус так палає,
В ім’я Краси і світиться й горить.
Лиш серпень – він поет – він добре знає:
То літечко, прощаючись, кровить...
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 4426 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гимн России, старый проект на конкурс - Андрей Рюрик *Когда речь идет о таком жанре как "гимн", то соответствующий текст должен отвечать пониманию различных категорий населения, обозначая то общее, что может их объединять. Для читателей этого сайта такое понятие - Бог. Для многих других категорий граждан объединяющим началом могут представляться различние иные ценности, включая так называемые "общечеловеческие ценности". При этом, обычно забывается, что все эти ценности возникли в древние времена на чисто религиозном мировоззрении. "Человеческие ценности без Бога" - очень недавнее "изобретение", которое, однако, всегда с неизбежностью приводило к катастрофическим результатам. (Начиная от французской революции 18 века и кончая коммунистической и фашистской катастрофами 20 века). Разумеется, понятие веры в Бога подразумевает полную свободу выбора того или иного мировоззрения, включая атеистическое. Без такой полной личной свободы выбора невозможно создать благополучное общество. Поэтому вера в Высший Абсолют - гораздо более демократична, чем, например большевизм или фашизм. Эта вера (а не отдельно взятые конфессии) никому ничего не запрещает. Она дает человечеству большую свободу, чем любая политическая доктрина, партия или даже "самая правильная конфессия". И пусть попробует кто-либо против этого возразить или оспорить это.
(Я, конечно, понимаю, что без объединения в "конфессии" отдельным людям очень трудно было бы ощущать Бога, поэтому не следует меня воспринимать как "врага всяческих конфессий". Это был бы полный абсурд).
О Господь! Услышь мое моленье... - Ольга Васильева Человек, о котором говорится в стихотворении - М.Ю. Я переписывалась с ним раньше по электронной почте, а потом наша переписка прекратилась.
