Георгий Тюрин,
Магнитогорск. Россия
Я облако, что ветер рвёт на части. Ещё пока я здесь, но лишь отчасти. В чём наше счастье? Надеяться, терпеть и верить. Ну, а любовь? Она же как награда. Так надо постараться и успеть. Ту песню, что Господь нам дал, её бы до конца пропеть... e-mail автора:tuorin@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 5901 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Уважаемый Георгий,
вы появились на этом сайте 26 февраля сего года со своим, видимо программным стихотворением со скромным названием "Бога нет".
В первом стихотворении - ни одной грамматической ошибки, почти все строчки рифмованные, кое-где пробиваются мысли "об жизни", и только в последних двух строчках ясная мысль автора: "
НО ВСЕГО ОДИН ВОПРОС:
ВЕРИШЬ ТЫ ТОМУ ВСЕРЬЕЗ?
Верит ли читающий ваше стихотворение в то, что Бог есть? Или в то, что его нет?
Затем стихотворение "Святость", в котором много ошибок и нарочито безграмотных слов, а содержание - признание идиота в своем идиотизме с просьбой к Господу в конце простить автора за его нарочитый идиотизм.
Затем "обрывки", "свет в конце тоннеля" - без ошибок, только о какой-то белиберде с претензиями на религиозность содержания.
Затем "ёршики" - "по большому счету шутка юмора", "Л…." - какой-то примитивизм о любви.
Несколько стихотворений со звёздочками вместо названий:
"символический футуризм а-ля Маяковский-Волошин", о "Инкаунторе", "Двух сердец одно решенье", "Приговор" - самому себе.
Последнее "звёздное" стихотворение побудило желание написать этот отзыв о всех ваших стихотворениях:
время - оно, конечно, символ непогоды
в безмолвии - звон и пустота
А в ваших стихотворениях -
души пугливой нагота?
или это просто тот (дурной) сон?
И где же Он?
Уважаемый Георгий, о чём вы пишите в своих стихотворения,
зачем вы юродствуете? Вроде бы алфавит знаете, Кафку и Евангелие цитируете, прозу пишете (не читал), в комментариях юмором балуетесь. Кому нужны такие стихи?
Не обижайтесь, Георгий, написал своё мнение о вашей "поэзии".
Впечатлили вы меня...
Комментарий автора: Уважаемый Валерий, спасибо за подробный анализ моего "творчества". Во многом с вами согласен, особенно на счёт грамматических и стилистических ошибок. И на счёт юродства вы угадали, не без этого... Кому нужны такие стихи? Конечно, кроме меня, по большому счёту никому. В последнем стишке, согласен, грубейшая ошибка: "время - символ непогоды". Честно: хотел заменить на "время - смысла антипод". Но тоже как-то, ни того... Но думаю, я грешен в некоторой небрежности, и отсутствием таланта в передаче конкретной мысли. Если позволите, в дальнейшем исправлюсь.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
